США структурно нездатні вести дипломатію з Іраном. Вони розірвали єдину угоду, яку підписали у 2015 році, а нещодавно під впливом Кушнера-Віткоффа-Нетаньяху-Дермера вдалися до крайньої дволикості, двічі нападаючи на них під час переговорів, у який воюючі сторони навіть не брали участі під час Другої світової війни. Відкинувши вбік внутрішню політику, Іран має дуже мало стимулів призначати примирливого лідера для переговорів із Заходом або скасувати санкції, оскільки такі переговори неможливі. Якщо Хаменеї II продовжить іранські відносини з Китаєм і Росією та змінить ядерну доктрину, це буде передбачуваним результатом.